За його словами, підвищення тарифу на вантажоперевезення схоже на своєрідний податок на утримання УЗ, де кожен вантажовласник змушений оплачувати всі недоліки її внутрішньої організації, включно із зайвими активами, неефективними департаментами й непродуктивними витратами.
"Голова наглядової ради УЗ Хафер Гепард закликав "припинити блокування запиту щодо індексації вантажних тарифів на залізничні перевезення" і нагадав, що індексація не проводилася із 2022 року. Так, у цих намірах є логіка. Але полеміка навколо підвищення тарифів УЗ на вантажоперевезення триває вже близько пів року, та чи бачили ми за цей час реальні кроки з боку УЗ щодо пом'якшення наслідків цього підвищення? На жаль, ні", – наголосив експерт.
На його переконання, джерелом проблем "Укрзалізниці" є стара, нереформована організаційно-правова форма компанії.
"Найбільше ж бізнес стурбований непередбачуваністю УЗ, коли спочатку функціонерами ухвалюється певне рішення, а потім під нього підтягуються обґрунтування. Це, зокрема, стосується нещодавнього рішення УЗ щодо перенаправлення аграрних вантажів із коротших і дешевших маршрутів на довші й дорожчі: тут УЗ вчинила як таксист, який без попередження пасажира проклав довший маршрут, за який пасажир змушений платити більше", – пояснив Щуклін.
Він наголосив, що бізнес потребує оперативної й достовірної інформації про умови, а інвестиції – щоб ці умови були сталими й інформація про них доступною.
"Непередбачуваність убиває інвестиційну привабливість. Після перемоги інвестори звернуться з питанням: "Де краще збудувати термінал чи завод із переробки? Які в Україні ризики?" І коли вони дізнаються правду – про нестабільну тарифну політику, зміну логістичних маршрутів без попередження й відсутність чітких правил гри, – вони, найімовірніше, оберуть іншу країну, де, можливо, прибутковість менша, але ризики чітко прораховані. УЗ наразі діє у форматі без обмежень, і складається враження, що у країні немає жодних запобіжників для маневру УЗ, може бути ухвалене будь-яке рішення, а пояснення до нього знайдуться пізніше. Тому я сподіваюся, що голова наглядової ради УЗ почує сигнал, що тарифне зростання – не головна проблема, а діалог із бізнесом має ґрунтуватися не на ультиматумах, а на довірі, прогнозованості та спільній відповідальності за розвиток економіки", – резюмував експерт.