За його словами, США висловили свою позицію щодо того, що в іранців не може бути бомби, а Іран у відповідь нібито заявив, що не хоче її мати.
Як стверджує Віткофф, США готові "повірити їм на слово" за умови, що Іран виконає певні вимоги. Однією з таких вимог є демонтаж ядерних об'єктів Ірану, зокрема центрів зі збагачення урану в Натанзі, Фордо та Ісфахані. Він повідомив, що Тегеран має право використовувати ядерну енергію винятково з цивільною метою, як це відбувається на ядерному реакторі в Бушері, де неможливе збагачення урану.
Віткофф наголосив, що, на його переконання, Ірану було б "нерозумно" випробовувати рішучість президента США Дональда Трампа, і додав, що, на його думку, Тегеран "не має іншого вибору", окрім як погодитися на умови США щодо угоди про денуклеаризацію.
Спецпредставник Трампа додав, що в усьому світі є "безліч цивільних ядерних програм, і вони працюють без можливості збагачення".
Переговорник очікує на зустріч з іранськими представниками, імовірно, уже цього вікенду, для четвертого раунду переговорів в Омані, ідеться у статті.
Хоча зараз переговори зосереджені винятково на ядерних питаннях, Віткофф зазначив, що в майбутньому можливе розширення переговорів з Іраном, включно з культурними й економічними аспектами угоди або бачення із Заходом, подібно до положень про права людини, що містяться в угодах із Радянським Союзом 1970-х років, таких як Гельсінська угода. Він також сказав, що на наступних етапах США мають намір тиснути на Іран, щоб він припинив фінансування й постачання зброї таким групам, як ХАМАС, Хезболла та Хуті.
Контекст
5 лютого Трамп заявив про бажання підписати ядерну мирну угоду з Іраном. За його словами, він хоче, щоб Іран був "великою й успішною країною", але без ядерної зброї. Трамп також назвав "дуже перебільшеними" повідомлення про те, що США й Ізраїль разом працюють над тим, щоб "рознести Іран ущент".
7 лютого верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї сказав, що не вестиме переговорів з адміністрацією Трампа й рішуче відповідатиме на погрози на адресу Тегерана.
4 березня Bloomberg написало, що адміністрація Трампа звернулася до країни-агресора Росії з проханням бути посередником у спілкуванні з Іраном щодо таких питань, як ядерна програма, і нелегітимний президент РФ Володимир Путін на це погодився.
Трамп надіслав кілька листів Хаменеї з "ядерними" пропозиціями й неодноразово погрожував Ірану військовою силою в разі відмови. Зокрема, у листі Трампа від 12 березня він дав Тегерану два місяці на укладення угоди, інакше ядерні об'єкти Ірану можуть зазнати атаки з боку Америки чи Ізраїлю. Наприкінці березня Трамп пригрозив Ірану "небаченими раніше бомбардуваннями".
Президент Ірану Масуд Пезешкіан у березні заявляв, що Трамп може "робити що завгодно". У квітні Іран привів у бойову готовність ракети для потенційного удару по позиціях, пов'язаних зі США, а пізніше – і свої війська.
Перший раунд "ядерних" переговорів сторін відбувся 12 квітня у столиці Оману Мускаті, другий – 19 квітня в Римі (Італія). Сторони сиділи в окремих кімнатах, а їхні позиції викладали оманські посередники. На третьому раунді переговорів 26 квітня в Омані сторони вперше обговорили реальні обмеження, яких від Тегерана вимагає Вашингтон.