+12 Київ
Оприлюднені російський й український меморандуми – це документи про абсолютно різні речі. Якщо Україна пропонує підписати угоду про припинення вогню, то Росія висуває фантастичні вимоги, під якими Україна навіть теоретично не може поставити підпис.
Адже "міжнародне визнання" російськими п'яти українських регіонів – це не лише формулювання без жодної конкретики (ким саме вони мають бути визнані), а й вимога, яка звернена зовсім не до України. Україна навіть якщо й може щось визнавати, то тільки від власного імені.
Як і очікувалося, Путін висунув заздалегідь неприйнятні умови припинення вогню. Усі ці вимоги вже неодноразово озвучувалися раніше – зараз їх просто виклали на папері. Визнання Росією п'яти українських регіонів, виведення з них українських військ, обмеження чисельності ЗСУ – це три ключові пункти, які не можуть бути ухвалені за жодних обставин. Простіше вже запросити Путіна до Києва й запропонувати йому кабінет на Банковій – саме це нам фактично й пропонують, просто розтягнули цей "посил" на три сторінки тексту.
Власне, це й пояснює, чому раунд переговорів завершився так швидко. Обговорювати там особливо нічого. Дивує лише надмірна таємничість, із якою російську версію не надавали заздалегідь. Напевно, для випускників школи КДБ стиль спецоперацій є звичним навіть у таких банальностях, як оформлення на папері всієї тієї маячні, яку Путін повторює з року в рік.
Очевидно, що припинення вогню найближчим часом не буде. Як і раніше, Росія спробує під час літньої кампанії зламати українську оборону. Україна, зі свого боку, продовжить захищатися й намагатиметься зробити війну більш технологічною, щоб компенсувати перевагу Росії в живій силі. Але головне – війна триватиме.
Ключовим, як і раніше, лишається ставлення до ситуації з боку адміністрації США. Очевидно, що Росія не зацікавлена в реальному припиненні вогню й продовжує масові вбивства українців. Пропозиція про два-три дні перемир'я на окремих ділянках фронту навряд чи буде прийнята – немає ні механізму визначення меж таких ділянок, ні способу контролю за дотриманням режиму тиші, ні алгоритму реагування на провокації. Якби Росія справді хотіла припинення вогню, вона могла б зробити це самостійно – бодай на фронті – й організувати вивезення тіл загиблих. Але те, що вони роблять, радше схоже на імітацію миролюбства, щоб у медіа з'явилося слово "перемир'я", а не згадка про продовження вбивств.
Тож базовим сценарієм залишається подальше ведення війни та її перехід у ще жорсткішу фазу. Відтак, не забувайте підтримувати українських військових. Якщо ви не на фронті – підтримуйте донатами тих, хто воює, і волонтерів, яким довіряєте. Зараз точно не час розслаблятися і втрачати фокус із головного – підтримки наших солдатів.
Джерело: Микола Княжицький / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
