+21 Київ
Українці повідомляють про зниження загальної кількості російських атак і послаблення тиску на фронті. Водночас самі росіяни скаржаться, що українці дібрали "ключик" до ФАБ з УМПК, кардинально знизивши їхню точність.
Удари авіабомбами дійсно є одним із головних чинників, які дають змогу російській армії просуватися вперед, маючи величезну чисельну перевагу в живій силі. Схема до неподобства примітивна, але так само до неподобства ефективна.
З огляду на те, що в українців гострий брак піхоти й на кілометрових ділянках фронту може перебувати лише 5–15 осіб, російська тактика зводиться до такого: спочатку ФАБ вибивають українські позиції, потім флангами (адже кілометри порожні) йдуть піхотні групи – на броні, на "Жигулях", на мотоциклах, пішки. Неважливо, на чому, – використовують усе, що є. По цих групах працюють українські дроноводи, знищуючи техніку й уражаючи все, що рухається. Але якщо навіть зі 100 осіб, котрі наступають, виживає хоча б п'ятеро, вони закріплюються в точці (або поряд, або далі), яку перед цим вибили авіабомбами, і – вуаля – ще чергові півтора кілометри фронту "зафарбовані" на карті DeepState. Потім цей процес повторюється. Copy-paste, copy-paste, copy-paste.
Щоб ця тактика й далі працювала, потрібні три основні чинники:
- ФАБ, які точно уражають цілі, а не йдуть "у молоко";
- стабільне поповнення живої сили для штурмів;
- дисципліна серед штурмовиків, щоб вони не відмовлялися йти вперед, навіть якщо їх ведуть на забій.
Якщо вибити хоча б один із цих трьох чинників, система починає давати збої, що, очевидно, зараз і фіксують на фронті.
На фото – російські штурмові кари. Ні, у використанні цивільних автомобілів для логістики немає нічого поганого – так робив Ізраїль у своїх війнах, та й інші країни, які ведуть тотальні бойові дії. Але Росія використовує їх не лише для постачання, а й для штурму позицій, буквально замінюючи ними БТР і БМП. Навіть бородаті в пустелях не використовують легкових автомобілів для штурму позицій, а застосовують їх для маневреної війни – обходів і виходів у тил. Але не для лобових атак на рій дронів, кулеметів, танків і артилерії.
І все це знову повертає нас до питання, чому США сьогодні так відчайдушно й істерично намагаються врятувати Росію.
Джерело: Yigal Levin / Facebook
