Угорщина відтермінувала переговори з Україною щодо нацменшин

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість майбутнім угорської меншини в Україні. Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в питанні нацменшин" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.

8 грудня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 стосовно врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський. Він зазначав, що в документі враховано висновки Венеціанської комісії.

У МЗС Угорщини поінформували 9 грудня, що стежитимуть за виконанням в Україні ухваленого Радою закону про нацменшини, зазначивши, що до повернення прав 2015 року далеко.

29 січня 2024 року глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт просить Київ повернути права угорській нацменшині в Україні, які були до 2015 року.  

29 квітня 2025 року віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна й Угорщина розпочнуть регулярні консультації щодо українського членства в Євросоюзі, яке блокує Будапешт, зокрема щодо прав угорських нацменшин і налагодження діалогу між країнами. "Ми очікуємо попрацювати впродовж цього тижня над контрпропозиціями угорської сторони й уже 12 травня розраховуємо на те, що матимемо проміжні результати", – зазначала Стефанішина.